Список кривавих поганців

Минулого тижня ЄС ввів санкції одразу на 3 білоруських заводи, що виробляють мікроелектроніку. ЄС розширив свій санкційний список на сім юридичних і 25 фізичних осіб. Рішення викладено на офіційному сайті ЄС. Зокрема в нього потрапили виробники мікроелектроніки, щодо яких було виявлено, що вони займаються виконанням замовлень військового призначення. Розбираємось, що це за підприємства.

Отже, під санкції потрапили:

ВАТ Інтеграл — великий виробник мікроелектроніки. Лише недавно, всього лише в середині лютого, його особисто відвідував Лукашенко. "Інтеграл" випускав мікросхеми для російських ракет, використовуючи при цьому обладнання і хімічні матеріали західого виробництва, які постачалися в Білорусь хитрими шляхами для обходу санкцій.  Зокрема, достеменно відомо про німецьку соляну кислоту чистотою 99,999% для обробки напівпровідникових пластин та комплектуючі для німецьких газових двигунів MWM 2032.

Дослідження про ці шляхи було опубліковано 28 січня за підтримки Міжнародного центру по розслідуванню організованої злочинності і корупції OCCRP. Тож, внесення в санкційний список можна вважати реакцією на цю публікацію.

Журналісти виявили, що мікросхеми "Інтеграла" використовувалися в російських ракетах Р-37, Х-59М2А, С-300, Х-101, «Іскандер», «Калібр». За офіційними таможеними даними, з березня 2022 по липень 2024 року "Інтеграл" поставив в РФ більш ніж 6 млн мікросхем на 130 млн долларов. В 2023 році чистий прибуток білоруського підприємства склав майже 50 млн долларов, что в 40 разів більше, ніж в 2021-м. При цьому відомо, що «Інтеграл» останні роки займався не лише мікросехемами. Такий ось потік грошей на крові, що зараз, ймовірно, дещо вщухне завдяки санкціям.

ВАТ Планар — великий виробник мікроелектроніки, у тому числі військового призначення,

Завод «Планар» займається виробництвом спеціального технологічного обладнання для збірки мікроелектронних компонентів з 1962 року. 80 відсотків продукції поставлялося за кордон. «В розвитку мікроелектроніки вже не можна лише замикатися в національних кордонах» — іронічно звучали слова Лукашенка під час його візиту на «Планар» в 2023-му, коли санкції вже вносили свої корективи.

Але неможливість РФ "імпортозамістити" виробництво чіпів дало заводу друге дихання — за допомогою прийшли до Лукашенка. «Ми законтрактовані до 2026 року і думаємо лише, як встигнути все зробити» — хвалився тоді гендиректор Сергій Аваков. Попередні санкції по суті обмежили ринок збуту Росією, теперішні мають ще більше ускладнити заводу і всім його партнерам життя.

ДП Завод точної електромеханіки напряму входить до складу Держкомвійськпрому Білорусі та виробляє балістичні ракети. Ним теж активно опікувався безпосередньо Лукашенко.

Підприємство і до повномасштабного вторгнення підприємство активно займалося реактивними снарядами для РСЗВ «Град», «Ураган», «Смерч», виконуючи функцію головного «подовжувача» термінів їхньої технічної придатності. За умов гострої фази війни мова йде вже не про продовження термінів служби, а про безпосередньо ручне виготовлення реактивних снарядів. Також завод є єдиним виробником систем управління реактивного снаряду для РСЗО «Полонез». Тож навіть дивно, що держпідприємству вдавалося уникати прямих санкцій так довго.

Звісно, робота на російську воєнну машину дало згаданим підприємствам чималі короткострокові бенефіти, вони ожили, набрали на чималі зарплати нових співробітників, намагаючись задовольнити кремлівськи потреби і женучись за кривавим рублем. Але результатом цього бездумного вибору стане абсолютна неможливість співпрацювати з цивілізованим світом, отримувати його технології. Коли санкції унеможливлять подальше виконання російського замовлення або сама воєнна машина почне буксувати і задихатись від нестачі ресурсів – подальша доля підприємств бачиться дуже сумною. А це потягне за собою наслідки не лише для конкретних працівників, не лише для регіонів, де розташовані заводи. Вимушена зупинка цілих технологічних ланок і напрямків (а треба розуміти, що ми бачимо лише верхню, найбільш зрозумілу частину айсбергу) дуже боляче відхаркнеться для білоруської економіки. Та якщо це допоможе врешті-решт обрушити режим — то є в цьому і позитивна сторона.