Міни на кордоні Литви і Білорусі: нова реальність у Східній Європі

Литва офіційно заявила про намір встановити протипіхотні та протитанкові міни вздовж кордону з Білоруссю. Цей крок став частиною масштабного перегляду оборонної стратегії країни, що відбувається на тлі ескалації загроз із боку Росії та її союзника Мінська.

У Вільнюсі наголошують: мова не про напад, а про стримування. Міністр оборони Довіле Шакалєнє підкреслила, що рішення — вимушене, й ухвалюється спільно з країнами Балтії та Польщею. Всі вони узгоджено готуються вийти з Оттавської конвенції 1997 року, яка забороняє використання протипіхотних мін.

Литовська влада майже одностайно підтримує ідею мінування кордону. Прем’єр-міністр Гінтаутас Палуцькас наголосив: Литва не повинна зв’язувати собі руки, коли йдеться про безпеку. Уряд опирається на підтримку військових, які вбачають у мінах ефективний інструмент оборони. Хоча деякі опозиційні політики закликали до обережності, більшість у Сеймасі вже формально готова підтримати вихід із міжнародного договору.

У Міноборони вважають міни важливою складовою нової концепції оборони: вони мають ускладнити можливе просування ворожої техніки й піхоти, виграти час у разі вторгнення та зміцнити кордон як бар’єр. Йдеться не лише про міни — планується створення багатошарової системи укріплень вздовж усієї східної межі НАТО: від Фінляндії до Польщі.

Литва активно координує свої дії з Варшавою, яка вже реалізує проєкт «Східний щит» — модернізацію прикордонної інфраструктури, включно з мінними полями. Варшава й Вільнюс не виключають, що частину витрат покриє ЄС, адже йдеться про спільну безпеку.

Рішення замінувати кордони викликало занепокоєння з боку міжнародних гуманітарних організацій. У Червоному Хресті попередили: міни, навіть за суворого обліку, несуть довготривалі ризики для цивільних. У Вільнюсі це визнають, однак запевняють: дотримуватимуться міжнародного гуманітарного права, а всі міни будуть встановлені з дотриманням стандартів і підлягатимуть подальшому розмінуванню.

18 березня Литва, Латвія, Естонія та Польща спільно оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції. Це рішучий сигнал: країни на східному фланзі НАТО не готові більше покладатися лише на дипломатію, коли на кордонах зростає загроза. У Вільнюсі підкреслюють — конвенція більше не відповідає безпековим реаліям.

Білорусь і Росія: передбачувана реакція

У Мінську рішення сусідів викликало обурення. Міністр закордонних справ Максим Риженков звинуватив Литву й Польщу в лицемірстві, нагадавши, що ще 20 років тому саме вони допомагали Білорусі знищити свої запаси мін. Тепер же, за його словами, «вони самі мінують кордон».

Білоруська риторика супроводжується натяками на посилення співпраці з Москвою, зокрема в питаннях ядерного стримування. Кремль, своєю чергою, звинувачує Захід у мілітаризації Європи, використовуючи цю ситуацію як привід для розміщення зброї на білоруській території.

Мінування кордону — це не просто захисний жест. Це чергова риса, яку Європа проводить між собою і авторитарними сусідами. З одного боку, це сигнал рішучості. З іншого — тривожне нагадування: регіон стрімко втрачає залишки післявоєнного порядку. І хоч Литва й Польща вважають міни інструментом миру, сам факт повернення до такої зброї говорить про одне — стабільність у Східній Європі тріщить по швах.