Олександр Лукашенко вперше за тривалий час бере участь у статусному міжнародному форумі. Квиток в «салон для білих» білоруський диктатор отримав завдяки ООН, яка організувала міжнародний кліматичний саміт. На захід запросили всіх: навіть представників режимів, з якими зазвичай гидують спілкуватись бодай поштою. Для Лукашенка форум став справжнім вікном у великий світ. Проте жодного прориву, про який репетувала білоруська пропаганда, не сталося. Вже після перших днів саміту стало ясно: диктатор може обговорювати справи з очільниками хіба кількох африканських країн. Та й то – лише поки що…
Думати, що Олександра Лукашенка справді цікавить проблема зміни клімату у світі, геть наївно. Лише цього року білоруський диктатор припинив участь країни одразу у двох важливих міжнародних конвенціях з екологічної безпеки – щодо доступу до інформації та захисту боліт. Але можливістю отримати доступ до трибуни на саміті в Дубаї Лукашенко, звісно, скористався на всі сто.
Лейтмотивом виступу самопроголошеного президента традиційно стала всесвітня змова проти Білорусі. «Як можна вводити санкції щодо країни, яка є легенями Європи?», - проголосив Лукашенко під час свого виступу. Власне, санкційний тиск і пошук ринків, без яких буквально задихається держава, стали головною метою участі диктатора у саміті в Арабських Еміратах.
Втім, сподіватися на потепління стосунків з Заходом наразі жодних підстав немає. Про це Лукашенку прозоро натякнули одразу на початку саміту. Зокрема, президенти Литви, Латвії та Польщі бойкотували спільну фотосесію учасників. «Не хочемо стояти пліч-о-пліч з Лукашенком. Це аморально», - одностайно заявили представники країн-сусідів Білорусі.
Інші світові лідери обійшлися без різких заяв. Олександра Лукашенка вирішили просто не помічати. Єдине досягнення прес-служби білоруського диктатора – спільне фото їхнього господаря з президентом Сербії, коли обидва перекинулися кількома словами на сходах…
Наразі з Білоруссю розмовляють лише представники країн третього ешелону. Службі протоколу МЗС вдалося домовитись про зустрічі Олександра Лукашенка з представниками Куби, Монголії, Кенії, Зімбабве, Екваторіальної Гвінеї та Коморських островів. Особняком у цьому переліку стоїть Азербайджан, але це, скоріше, виняток…
Лукашенку конче необхідні гроші. Буквально днями диктатор зміг нарешті видихнути: Держдума РФ ратифікувала п’ятирічну відстрочку для Білорусі з виплати боргів. Але це лише тимчасова передишка. Білоруська економіка не може витримати санкцій. Під загрозою – існування цілих підприємств. Днями головний конвеєр зупинили на Білоруському тракторному заводі, де також змушені були брати кредит для виплати зарплати робочим. Проблеми наростають немов сніжний ком, й диктатору терміново необхідно їх вирішувати.
Зараз білоруська пропаганда змушена радіти державним контрактам на $50-100 млн. Про товарообіг з Європою, який ще два роки тому вимірювався десятками мільярдів доларів, воліють більше не згадувати. З літа Білстату взагалі заборонили оприлюднювати дані цифри: тепер показники торгівлі тут подають лише з розбивкою «з країнами СНД» та «з країнами поза СНД»…
При цьому дуже схоже, що лукашенківська надія на Африку не справдиться. Принаймні, про конкретні досягнення у перемовинах не йдеться. Лідери чорного континенту обмежились лише протокольними фото- та відеокадрами разом з Олександром Лукашенком.
Найпоказовішою щодо ставлення до білоруського диктатора виявилась реакція президента Зімбабве Мнангагви. На пропозицію приїхати з державним візитом в Білорусь для обговорення тісніших стосунків він розреготався просто в обличчя Лукашенку…