top of page

Білорусь стає губернією Російської імперії


Сьогодні Олександр Лукашенко приймає губернатора Калінінградської області РФ Антона Аліханова, який прибув до Мінська з робочою поїздкою. За підсумками зустрічі сторони планують підписати низку угод.


Повідомляють, що це вже третій візит Аліханова до Лукашенка.


ЦБК вирішив підрахувати, скільки таких зустрічей було з початку року.


Отже, 20 березня білоруський диктатор зустрівся з очільником Калмикії, 3 квітня – з губернатором Калузької області. Далі у робочому графіку Лукашенка були зустрічі з главою Татарстану (13 квітня), а також Ленінградської (20 квітня), Володимирської (16 травня) та Липецької (1 червня) областей.


І це – іще не повний список.


Що цікаво: в будь-якій державі світу посадовці неухильно дотримуються дипломатичного протоколу, де є писані й неписані правила.


Але в одному збігаються усі: президент держави не може проводити дипломатичну зустріч з особою, нижчою одразу на кілька рангів. Хіба що за рідкісними винятками, які можна перерахувати на пальцях.


За усіма канонами – це просто різний рівень спілкування. І, якщо одну-дві такі зустрічі ще можна списати на виняток, то ціла низка візитів губернаторів, які прямують просто до Лукашенка як до рівного собі чиновника, м’яко кажучи, викликають щирий подив.


Хоча, в світлі останніх подій, дивувати це, напевне, не повинно.


Самопроголошений президент Білорусі вже давно повністю поклав свою країну під Москву, й беззаперечно виконує практично будь-які забаганки Путіна. Тому навряд чи ставлення до Лукашенка з боку російського диктатора заслуговує на інше.


Принижуючи Олександра Лукашенка, очільник Кремля не лише отримує садистське задоволення, а й зайвий раз демонструє: Білорусь повністю позбавлена суб’єктності, а її т.з. «президент» змушений миритися з кричущими порушеннями протоколу, що ставить його на один щабель з десятками пересічних російських посадовців.


Для того, аби розтоптати будь-кого із них, Володимирові Путіну достатньо лише просто поворухнути мізинцем. Лукашенко – вищий за статусом, але цей статус дедалі більше стає номінальним. І це – поганий знак не тільки для білоруського керівника, а й для держави, де він ще поки контролює владу.


Вочевидь, кремлівський диктатор все для себе уже визначив. Бо якщо Олександр Лукашенко де-факто не більш, ніж губернатор, який статус в планах Путіна повинна мати Білорусь?..

Comments


bottom of page