top of page

800 років потому


31 травня 23-го року орда варварів зі сходу у степах Приазов’я завдала нищівної поразки київським військам.


Щоправда, мова про 1223 рік. А війська були не лише київські — були там різні руські князі та дружинники, включно із полоцькими. Були й загони половців. Варварами ж зі сходу було монгольське військо Субедея. За історичною іронією, битва відбувалася в околицях сучасного Маріуполя. Ми знаємо її, як битву на Калці.


Рівно вісімсот років тому ця трагічна подія вибила Русь з європейської сім’ї. З неї почалися монгольські походи, що завершилися руйнуванням руських міст, включно з Києвом, та підкорення більшості руських князівств. Із монголами прийшли традиції азійської жорстокості, “вертикального” управління, войовничого мілітаризму.


Попередник Московської держави — Володимиро-Суздальське князівство, на битву “запізнилося”. Згодом саме Велике князівство Московське “підніметься” в регіональні лідери на найбільш вірній службі монголам та збору податків від їхнього імені з власних слов’янських сусідів. Для нього битва на Калці стане першим кроком до багатства. Згодом воно інкорпорує в себе найкращі монгольські практики — в першу чергу, авторитарно-вертикальний устрій та бачення світу як власної вольниці, тимчасово населеної іншими народами, що треба захопити та приєднати.


Ці традиції живуть в Москві і досі. Пройшло рівно вісімсот років — а на землях Донеччини знов точиться війна авторитарної орди з європейською цивілізацією. Щоправда, зараз вона для цивілізації йде значно краще.


Можливо, цього разу Київській Русі — а також її помічникам з числа білорусів та росіян — вдасться зупинити навалу. Вдасться виправити помилку 800-річної давнини, спричинену розпорошеністю княжих військ. Вдасться вберегти Європу від чергової пошесті.


Це буде гідним виконанням власної історичної місії, що тягнеться ще з середньовіччя.


Kommentarer


bottom of page