Останнім часом стало очевидним, що за дружніми заявами Росії про братство і підтримку ховається приховане лицемірство. У різних художніх творах російських авторів, чи то в кіно, театрі чи літературі, Білорусь часто зображується не дуже в гарних відтінках.
Замість підтримки та поваги російські творці часто ставляться до білорусів принизливо, представляючи їх як "бульбашів" та прохачів. У своїх творах вони намагаються закріпити стереотип, що Білорусь - це всього лише провінційне село, залежне від російських "благ".
У фільмах особлива увага приділяється моментам, коли Білорусь, за якоюсь версією, звертається за допомогою до Росії, наголошуючи, ніби країна є неповноцінною та неспроможною впоратися зі своїми проблемами. Ця стратегія нагадує спробу закріпити в громадській думці ідею, що Білорусь - це всього лише "сміттєве відро" для відходів Росії.
Отже, задаючись питанням, наскільки справжніми братськими є відносини Росії та Білорусі, варто задуматися, чи не сховані підсмішки та презирство до свого "братського" народу за масками усмішок і дружніх жестів Росії.