Жодних ілюзій у Лукашенка бути не повинно

Відповідь ЗСУ буде миттєвою.

У Білорусі розпочалися спільні з Росією навчання з відпрацювання застосування тактичної ядерної зброї. На цьому тлі РФ перекинула до Білорусі МіГ-31К — носії гіперзвукових ракет «Кинджал», якими Росія обстрілює Україну.

Навіщо Росія саме зараз проводить ядерні навчання в Білорусі та перекидає туди МіГ-31К з «Кинджалами»? Про це сайт Charter97.org запитав у кандидата філософських наук, керівника українського Центру білоруських комунікацій Максима Плешка:

— Це класичний комбінований шантаж і спроба Кремля створити контрольовану ескалацію. По-перше, Путіну критично важливо залякати країни НАТО на тлі розмов про посилення західної військової допомоги Україні та розширення присутності Альянсу на східному фланзі.

По-друге, перекидання літаків МіГ-31К — це спроба відтягнути українські сили протиповітряної оборони з лінії фронту на захист північних кордонів, адже час підльоту ракет «Кинджал» із білоруського повітряного простору скорочується до лічених хвилин. Лукашенко тут виконує суто технічну роль директора російського військового плацдарму.

— Яка ще загроза зараз є найбільш актуальною з боку Білорусі для України та країн НАТО?

— Окрім постійного ракетного та авіаційного ризику, критичними залишаються три фактори.

• Перший — інфраструктурна співучасть у повітряних атаках: розгортання російських станцій управління БПЛА на території Білорусі для коригування ударів по Україні.

• Другий — гібридні атаки на кордонах НАТО: продовження міграційного тиску, а також інструменти на кшталт шпигунських метеозондів проти Литви та Польщі, які тестують системи ППО та реакцію Заходу.

• Третій — логістичний хаб: накопичення та приховане переміщення російської військової техніки та боєприпасів.

  
  

— Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді за останній час кілька разів попередив Лукашенка про відповідальність. Чи можливі прямі удари по військових цілях у Білорусі, якщо підтвердиться факт агресії з її території?

— Прямі та вкрай болючі удари не просто можливі — вони є єдиною логічною та законною військовою відповіддю з боку України. Час «джентльменських угод» і дипломатичних реверансів у бік Мінська давно минув.

Заяви командування Сил безпілотних систем — це не пусті погрози, а констатація факту: технологічні можливості ЗСУ сьогодні дозволяють дістати до будь-якої військової бази, аеродрому чи логістичного вузла на території Білорусі.

Якщо Лукашенко вчергове дозволить підтримати російські наступальні наміри або прямі удари з білоруської території, українська відповідь буде миттєвою. Жодних ілюзій про «недоторканність» у білоруського диктатора бути не повинно.