Чи повторяться події 2020-го року, чи, навпаки, все пройде статично? На момент «безвиборів» у Білорусі влада буде вже у кабінета Дональда Трампа. Яку політику оберуть республіканці? Чи знову чекати візиту американських можновладців до мінська, як було за чісів Помпео? Чи фігуруватиме Україна в перемовинах, - про це розповів український політолог Дмитро Громаков.
Вибори у Білорусі, якщо їз можна так назвати, відбуваються у безпрецедентних навіть за часів Лукашенка умовах. Наразі в електоральній кампанії практично відсутні представники будь-яких демократичних сил. Якщо раніше серед кандидатів була Світлана Тихановська, спливало прізвище тієї ж таки Канопацької, зараз немає нікого. Й навряд можна порівнювати навіть тодішню й нинішню Канопацьку – смішно навіть уявити, що остання пішла на вибори без погодження з Адміністрацією Лукашенка.
Відсутність опозиційного лідера нівелює навіть саму можливість будь-яких протестів.
Більшість закордонних великих гравців вже заявили: визнання нинішніх виборів у Білорусі не буде. В Лукашенка жодним чином не вийде перегорнути цю сторінку.
Так само білоруській диктатурі не варто сподіватись на перезавантаження стосунків з США. Для американської еліти питання режиму Лукашенка не стоїть навіть у третій черзі актуальних проблем. Тому політика щодо Білорусі залишатиметься такою самою.
На думку Дмитра Громакова, вибори у Білорусі не визнають, і санкційний тиск з боку Сполучених Штатів збережеться. Наразі ми матимемо продовження існуючого вектора.
Візит Помпео, що відбувся за часів минулої каденції Трампа, навряд можна оцінювати як обнадійливий спогад. Тоді США хотіли «промацати» позицію Білорусі. Дізнатись, чи можна розраховувати на Лукашенка щодо його опозиції Путіну. Тоді ще легітимний президент Білорусі дав зрозуміти гостеві, що не готовий відмовлятись від Кремля.
Зараз Лукашенко пожинатиме плоди своєї політики.
Comments