Санкційна петля: як 18-й пакет санкцій ЄС б’є по економіці Білорусі

Європейський Союз прийняв 18-й пакет санкцій, який охоплює не лише Росію, але й Білорусь — як союзницю Кремля у війні проти України. Нові обмеження мають системний характер і вдарять одразу по кількох ключових секторах білоруської економіки: аграрному, фінансовому, інвестиційному та зовнішньоторговельному. Розбираємо основні заходи та їхні наслідки.

Фінансовий сектор: заборона банківських операцій

Один із найбільш чутливих ударів — запланована повна заборона на операції з білоруськими банківськими структурами. Це не перше обмеження: раніше низку банків уже відключили від системи SWIFT, однак нові заходи матимуть більш широкий характер.

• Торгівля стане дорожчою та повільнішою: нові обмеження ускладнять міжнародні транзакції, призведуть до затримок у постачаннях, зростання витрат і ризику невиконання контрактів.

• Використання ЗВР — лише тимчасове рішення: білоруський Нацбанк активно поповнює золотовалютні резерви, зокрема золотом, однак це лише відтермінує наслідки.

• Інвестиційний клімат деградує: нові санкції практично блокують іноземні інвестиції, які ще залишалися в країні. Європейські компанії виводять активи, як це вже зробила австрійська Kapsch TrafficCom AG.

Сільське господарство і добрива: болісний тарифний удар

Іще один ключовий удар — введення високих мит на білоруську сільгосппродукцію та азотні добрива, яка експортувалась до ЄС.

З 1 липня 2025 року ЄС вводить поетапні мита на продукцію з Білорусі (та Росії). Йдеться про окремі види азотних добрив та іншу сільськогосподарську продукцію, включно з товарами, які складали до 15% агроімпорту ЄС із РФ і Білорусі. Обґрунтування ЄС: ці мита мають захистити європейських фермерів та скоротити залежність від авторитарних режимів. За словами заступника держсекретаря Мінекономіки Польщі Міхала Барановського, це також зменшить фінансову здатність агресора продовжувати війну.

Що це означає для Білорусі?

• втрату частини валютної виручки;

• тиск на агросектор, який досі мав суттєвий експорт до ЄС;

• зменшення попиту на продукцію держпідприємств, які займаються виробництвом добрив.

  
  

Зовнішня торгівля та залежність від ЄС

Хоча частка ЄС у загальному обсязі білоруської торгівлі незначна — 10,5% у 2024 році, — саме ЄС залишається другим за обсягом торговим партнером після Росії. Заборона банківських операцій:

• не повністю обрубає торгівлю, але перетворить її на непередбачувану;

• змусить білоруський бізнес шукати сірі схеми або обхідні шляхи, що в результаті призведе до здорожчання товару для замовника;

• збільшить залежність Білорусі від Росії та Китаю.

  
  

Відтік інвестицій і втрата довіри

Навіть незначні за обсягом іноземні інвестиції з ЄС відігравали роль у технологічному розвитку і підтримці приватного сектора. У 2023 році прямі інвестиції з ЄС у Білорусь становили 3,4 млрд євро, але в умовах нових санкцій:

• будь-які нові проєкти будуть заморожені;

• компанії почнуть виводити активи та дочірні підприємства, як це вже сталося з Kapsch;

• загалом посилиться фінансова ізоляція та зростуть ризики для навіть внутрішніх інвесторів.

  
  

Санкції як економічна ізоляція

• втратить частину експорту агропродукції до ЄС;

• зіткнеться з банківською блокадою, яка паралізує низку контрактів;

• не зможе залучати нові інвестиції та почне втрачати старі;

• посилиться вимушена залежність від Росії, що створює ще більшу стратегічну вразливість.

  
  

Санкції не зруйнують білоруську економіку миттєво — вона має певні ресурси для відтермінування кризи. Але з кожним новим пакетом, із кожним виходом західних компаній із ринку — економіка Білорусі все глибше занурюється у зовнішню ізоляцію та внутрішню стагнацію.