Спільні перспективи українсько-білоруського порозуміння

14 травня Український інститут майбутнього спільно з БФ «Вільна Білорусь» провели міжнародний круглий стіл «Заручники імперських амбіцій: пошук шляхів для українсько-білоруського порозуміння». У заході взяли участь дипломати, народні депутати України, білоруські добровольці, історики, правозахисники та представники громадянського суспільства обох країн.

Чому ця тема важлива

• Білоруси — друга за чисельністю етнічна спільнота в Україні.

• Вони також є другим за кількістю етносом серед іноземців у складі ЗСУ.

• Україна зацікавлена у включенні білорусів у свою стратегію з огляду на демографічні виклики та безпекові ризики.
  

Головні теми та тези, які обговорювались на заході:

• Відсутність державної політики щодо білоруської громади та демократичних сил у вигнанні.

• Двоїсте сприйняття Білорусі в українському суспільстві — як союзника чи як співучасника агресії.

• Необхідність розробки чіткої стратегії підтримки незалежної Білорусі як умови безпеки для самої України.

• Стан білоруських демократичних сил: глибока криза, репресії, внутрішні проблеми, втрачена суб'єктність.

• Роль громадських структур: потреба у створенні самоорганізованих білоруських об’єднань у країнах перебування.

• Проблема правового статусу білорусів в Україні та брак програм для їх інтеграції.

  
  

Також можна відзначити ключові цитати учасників, що передають суть та настрій зустрічі:

• Соломія Бобровська: «Ми відштовхуємо людей, які вже зараз захищають Україну».

• Юрій Сиротюк: «Підтримка незалежної Білорусі — це питання нашого виживання».

• Євген Магда: «Україна має сили та моральне право простягти руку підтримки — з позиції суб’єктності, а не жертви».

• Руслан Рохов: «Не можна чекати, треба створювати умови, за яких Білорусь буде іншою».

• Олексій Францкевич: «Білоруський народ не рівнозначний режиму Лукашенка — і ми маємо діяти, виходячи з цього».

• 
  

Загалом же, круглий стіл став майданчиком для відвертого обговорення складних тем у двосторонніх відносинах. Учасники зійшлися на думці, що час мовчання минув: Україна потребує стратегічного підходу до білоруської теми — як з точки зору безпеки, так і в контексті регіонального лідерства. Подібні зустрічі корисні хоча б тим, що не дають "застоюватись" течії українсько-білоруських відносин та розбурхують спільноту на нові думки та дії.