Спецтрибунал за злочин агресії проти України має поширюватися і на владу Білорусі

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 9 квітня ухвалила резолюцію, в якій заявила, що юрисдикція майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України має охоплювати не лише Росію, а й білоруське керівництво.

Згідно з документом, підготовлено тексти статуту трибуналу, двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи, а також проєкту «розширеної часткової угоди» щодо його діяльності. Вони передані на політичний розгляд в Україні та країнах, які беруть участь у створенні суду (41 країна, Єврокомісія, Європейська служба зовнішніх справ і Рада Європи).

Асамблея наголосила, що повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року — це продовження агресивної війни, розпочатої РФ у 2014-му. Вона висловила підтримку всім механізмам притягнення до відповідальності — як українським, так і міжнародним, зокрема Міжнародному кримінальному суду.

Також резолюція містить:

• підтримку мирних переговорів із врахуванням гуманітарних питань — звільнення цивільних, обмін військовополоненими «всіх на всіх», повернення депортованих дітей з РФ і Білорусі;

• заклик не допустити безкарності для РФ і її керівництва, попри можливі переговори;

• вимогу домагатися створення спецтрибуналу незалежно від дипломатичних процесів;

• заклик притягнути до відповідальності і Росію, і Білорусь за систематичні тортури та жорстоке поводження з військовополоненими, цивільними, політв'язнями, зокрема через механізми ООН.

Генеральна доповідачка ПАРЄ з питань політв'язнів Азаде Райхан наголосила на тривожній ситуації з політичними в’язнями в Білорусі та РФ.

Павло Латушко на засіданні комітету ПАРЄ закликав до міжнародної уваги щодо масових репресій у Білорусі, назвавши їх безпрецедентними для Європи за останні десятиліття.