top of page

Медіа Білорусі: загальний огляд


Медійна ситуація в Білорусі є доволі екзотичною, особливо на українське око. Причина - специфічна політична ситуація в країні, а також її історичний шлях з часів набуття незалежності.

Раніше усі власне білоруські медіа, що висвітлювали політичні, економічні та гостросоціальні питання можна було розділити на три категорії - провладних, нейтральних та опозиційних. З переходом режиму Лукашенко до тоталитаризму у 2020-2021 роках ця схема була зламана: репресії були застосовані навіть проти нейтральних медій, як то найпопулярніший веб-портал країни tut.by, остаточно розділивши засоби масової інформації на пропагандитські та дисидентські, без можливості берегти нейтралітет. Втім, для зручності в цьому аналізі ми ще збережемо категорію “нейтральних” стосовно тих, що першопочатково не ставили завданням підтримку опозиційних акцій, і попали “під роздачу” лише за те, що не стали закривати очі на реальні події в країні.

Однак дуже важливо зрозуміти, що така ситуація вдарила по всім медіа - включно з провладними. Якщо відмінністю Білорусі від України в медіа-аспекті є відсутність медіа, за якими стоїть великий бізнес, то від Росії Білорусь відрізняє вкрай низька популярність провладної пропаганди. Простіше кажучі, навіть найпопулярніші пропагандисти Білорусі, як то сумнозвісний Григорій Азарьонок, навіть близько не мають такого впливу та авторитету, як їхні російські аналоги. Причиною цього є вкрай низька якість та очевидна абсурдність білоруської пропаганди навіть у порівнянні з російською.

Це створило унікальну ситуацію: в Білорусі майже немає медіа з великим охопленням та соціальним авторитетом. Провладні дискредитовані настільки, що туди аудиторію буквально загоняють адмінресурсом, і те не дуже успішно, а опозиційні піддаються жорсткому тиску та репресіям - причому не тільки щодо журналістів, а й щодо аудиторії. Результат - з одного боку, вакуум інформації, а з іншого, на жаль, популярність в Білорусі російських постачальників медіа-контенту.

Слід підкреслити, що останні з точки зору влади Білорусі теж є неблагонадійними (згадаймо, що під час протестів 2020-2021 років заарештовували і російських журналістів), але обмеження щодо них є значно помірнішими, ніж щодо білоруської опозиції.

З іншого боку, деякий вплив мають соціальні мережі, які важче обмежити технічно - хоча влада Білорусі і намагається це робити. Окремі медіа, як то сайт “Білоруський партізан”, самі знищили власні сторінки в соцмережах, щоб не підставляти читачів під репресії.

Окрема проблема аналізу білоруських медіа полягає в тому, за виключенням соцмереж, охоплення не піддається прямому підрахунку через відсутність відкритої статистики та використання засобів обходу блокування інтернет-ресурсів.

Ключові білоруські ЗМІ

Майже усі медіа з цього переліку, окрім провладних, в Білорусі так чи інакше піддані блокуванням, а їхнє використання може створити проблеми у випадку візиту правоохоронних органів.

Провладні:

  • Телеканали Белтелерадіокомпанії (БТРК) - телеканали Беларусь-1/2/3/4/5, міжнародний телеканал “Беларусь 24”

  • Телеканал ОНТ (Общенациональное телевидение)

  • Телеканал СТВ (Столичное телевидение)

  • Газета та сайт «Советская Белоруссия»

  • БелТА (Білоруська телеграфна агенція)

Нейтральні:

  • Колишній портал tut.by - нині zerkalo.io. Один з найпопулярніших ресурсів країни, заявляє про охоплення аудиторії до 3 мільйонів користувачів, на ТГ має понад 300 тисяч підписників.

  • Регіональний портал міста Барановичі.

Опозиційні:

Російські з білоруськими відділеннями:

  • Комсомольская Правда в Беларуси.

  • ТРК Россия - Беларусь.

  • НТВ - Беларусь.

Міжнародні:

  • Телеканал BelSat (Польща, входить в державний медіахолдінг Телевізія Польська), а також його сайти belsat.eu та vot-tak.tv

  • Білоруська служба Радіо Свобода

Yorumlar


bottom of page